Четверг, 21.02.2019, 10:52
Приветствую Вас Гость | RSS

Реферати, контрольні, курсові

Меню сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » 2018 » Февраль » 27 » Культура мови
20:20
Культура мови

Культура мови – це проблема, що так чи інакше наявна в усякій національній спільноті і буває предметом публічного обговорення та пильної уваги мовознавців, письменників, узагалі людей, небайдужих до виражальних можливостей слова або до престижу своєї мови. Адже літературна мова в усіх народів відрізняється від розмовної, „народної”, і потребує постійного дбайливого догляду, культивування.

Але в Україні питання культури української мови стояло і стоїть принципово інакше , ніж у національно „благополучних” суспільствах, бо його драматичним тлом є багатостраждальна історія нашої мови взагалі, століття прямих заборон і переслідувань або більш-менш прихованого підступного витіснення її з публічного вжитку.

Та й сьогодні, в незалежній Українській державі, питання про культуру повсякденного мовлення українців, на жаль, не втратило свого драматизму.Воно не зводиться до клопотів професійного вдосконалення мовців, як у „нормальних” суспільствах, а стосується долі рідної мови взагалі. І є частиною ширшого питання про масштаби і якість суспільного функціонування української мови.

Витіснення української мови з багатьох сфер публічного спілкування призводило до нехтування її функціональними можливостями, до „завмирання” багатьох природних форм вираження, на зміну яким за умов потужного тиску російщення приходили форми спотворені, аж до так званого суржику. З другого боку, втрата природності й краси, засилля кальок з російської та суржику позбавляють мову унікальності (що і є підставою її існування).

Тому і за царських, і за радянських часів видатні українські письменники й мовознавці послідовно протистояли „псуванню” української мови, обстоювали її право бути собою і розвиватися, реагувати на зміни життя і суспільно-комунікативних потреб, виходячи з власної природи,а не в чужій моделі.

Що ж стало причиною занепаду культури української мови? - Респресії щодо найвидатніших носіїв мови в добу більшовизму, які розпочалися після нетривалого періоду українізації. Політика зближення націй та злиття мов, що досягла апогею під час застою 70 – 80-х років. У рамках тієї політики слова, не схожі на російські, викидали з нашої мови або оголошували діалектними, застарілими, штучними, не зрозумілими народові. З академічного Інституту мовознавства до видавництв і редакцій надходили списки заборонених слів та висловів, які при редагуванні наказувалося вилучити з оригінальних та перекладних творів.

Тепер у незалежній Україні українська мова в усій її чистоті й красі має посісти належне їй місце. Певна річ, усі відразу не можуть заговорити добірною мовою. До тих, хто лише починає активніше розмовляти по-українському, слід виявляти поблажливість і пробачати їм певні мовні огріхи. Однак є люди, які не мають права на помилки ( це актори, лектори, диктор та предстаники радіо й телебачення, вчителі, викладачі, державні посадові особи), бо їхнє слово повинне бути взірцем для решти громадян України.Носіями зразкової української мови мусять стати державні діячі, урядовці всіх рангів та їхні дружини, якщо вони спілкуються з людьми поза своєю домівкою, виступають перед аудиторією безпосередньо чи в засобах масової інформації.

Але і викладачі,і журналісти, політики , і навіть ті, хто закликає сьогодні до культури української мови, спілкуються мовою, яка засмічена надмірною кількістю невмотивованих чужих слів.

Щедро постачає цілу Українську державу „суржиком” Верховна Рада, яка, власне, ще нічого не зробила для впровадження Закону про державність української мови. Більше половини депутатів не хочуть розмовляти українською мовою, відверто демонструючи зневагу до цього Закону.

У найвищому органі законодавчої влади договори заключаються, оголошується наступний порядок денний замість нормальних висловів договори укладаються, оголошується такий порядок денний. Далеко не всі депутати знають, що у нас немає Міністерства іноземних справ, немає Казначейства, бо у нас в українській мові може бути лише Міністерство закордонних справ , а замість казначейства маємо вживати слово державна скарбниця.

Так, наш премєр-міністр Ю.Тимошенко вживає такі слова як директар, канституція, мажаритарна система, чим грубо порушує вимовну норму, яка визнає лише директор, конституція, мажоритарна система. (Українській літературній мові невластива вимова а на місці ненаголошеного о.)

Тепер, я перейду до конкретних прикладів грубих помилок, які ми вже звикли чути від наших викладачів і читати в юридичній літературі , які чомусь мало уваги приділяють саме культурі української мови.

Ми часто чуємо таке слово як учбовий, що являє собою спотворене запозичення з російської мови, існування його в українській мові викликає багато сумнівів, оскільки відсутнє слово учба, від якого воно могло б бути утворене. Замість цього треба вживати навчальний: навчальний план, навчальна практика, навчальний заклад тощо.

Також часто чуємо слово протиріччя, замість слова суперечність, хоч вононе дуже природнє для нашої мови, оскільки не має похідних. Тим часом суперечність належить до словотворчого гнізда : суперечити, суперечливий, суперечний, суперечливість, суперечливо.Тож треба користуватися тим, що ми успадкували від попередніх поколінь, а не вживати слова протирічити, протиречити, протирічивий, яких не знайти в жодному українському словнику.

В юридичній літературі, та й взагалі викладачі вживають слово –

причинно-наслідковий зввязок , хоча основне значення слова причинний у нашій мові – „божевільний, несповна розуму”. Отже, причинний слід уживати лише в значенні „несповна розуму”, як , скажімо , в Т.Шевченка: „Не русалонька блукає : То дівчина ходить, й сама не зна, що такеє робить (бо причинна, божевільна ).” Натомість ми маємо вживати цілком нормальні слова : причиново-наслідковий звязок, причиновий сполучник, причинове речення.

Також від найвищих посадових осіб, не кажучи вже про журналістів, викладачів,лекторів, ми постійно чуємо, що вони мають точку зору, але ж в українській мові взагалі немає слова точка, ьо у нас є цілком нормальне слово крапка, а точка зору – є калькою з російської мови, де є слово – точка зрения. Але в нас тоді , якщо бути послідовними, має бути не точка зору, а крапка зору, що взагалі є безглуздям. Але натомість ми повинні вживати цілком нормальне слово – позиція. Отже, ми повинні мати не свою точку зорумати свою позицію.

Скажу ще коротко про найбільш поширені грубі помилки :

1. Потрібно знати, що в укораїнській мові не можна виходити з питання, бо можна виходити лише з кімнати, а можна лише розвязати питання.

2. Також ми часто чуємо, що на конференції або семінарах підіймають питання, але ж підняти можна якісь матеріальні речі, а питання можна порушити. Отже, ми повинні не підіймати питання, а порушувати питання.

3. Також неправильно вживати слово оточуючий світ, бо світ нас не оточує, ми знаходимось в цьому світі. Військ може оточити наше місто, але світ нас не оточує, бо це навколишній світ. Отже, правильно вживати,не оточуючий, а навколишній світ.

4. Також ми не можемо відноситись до світу, ми не можемо мати відношення до людини, але ми маємо вживати нормальні слова: ставлення до світу, ставлення до людей.

5. І найбільш поширена помилка, яку ми часто чуємо, і самі вживаємо, це :

зробити висновок, але в магістрській роботі ми не повинні вживати слово – зробити висновок, бо висновок зробити не можна, зробити можна якусь річ, а висновку можна дійти. Отже, правильно говорити, не зробити висновок, а дійти висновку.

Отже, я свідомий того, що охопти всі випадки порушення норм літературної мови неможливо. Усі ці недоладності є наслідком мовної невибагливості, нерозрізнення лексичних та граматичних засобів української й російської мов, нерозуміння того, що в російській мові є своя власна метафорика,а у нас своя, безоглядного перенесення в українську мову чужих слів і висловів.

Найприкріше в цьому те, що таких помилок припускаються люди, які за своїм покликанням і становищем у суспільстві мали б бути взірцем української літературної мови.

Просмотров: 143 | Добавил: Homoludens | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
avatar
Вход на сайт
Корзина
Ваша корзина пуста
Поиск
Календарь
«  Февраль 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728
Архив записей